Збиральна кампанія - в повному розпалі. Особливістю цьогорічних жнив є те, що врожай формувався в досить непростих умовах - як погодних, так і економічних. Сільськогосподарським підприємствам району в цьому році необхідно зібрати 19,2 тис. га ранніх зернових, з них 14,3 тис. га пшениці, 3,2 тис. га ячменю, 710 гектарів вівса, 569 га зернобобових культур. Крім того, до збирання є 1298 гектарів озимого та 763 гектари ярого ріпаку. На жнивах будуть працювати 70 власних комбайнів та планується залучити ще 10 комбайнів з інших регіонів. Першими розпочали збирання ранніх зернових ТОВ «Укр Агро РТ» с. Бровки Перші та ріпаку ПП «Імпак» с. Гальчин. Майже всі господарства приступили до обмолоту озимої пшениці. На сьогодні найбільший урожай цієї культури збирають в ДП «Оранта» НВМП «Антарія» с. Зарубинці - він складає 57,7 центнера з гектара, по 45 ц збирають СФГ «Демитра» м. Андрушівка та ПОСП «Надія» с. Зарубинці. Що стосується озимого ячменю, то найвищу врожайність - 41,8 ц/га отримано в ТОВ «Укр Агро РТ» с. Бровки Перші. Поряд із збиранням зернових господарствам слід звернути увагу на скирдування соломи, підготовку грунту під посів майбутнього урожаю та насіння.
На конкретні запитання – стисла, вичерпна відповідь: - Олександре Петровичу, як видно, Ваше підприємство добре підготувалося до прийому нового урожаю. Що конкретно було зроблено? - Поточний ремонт приміщень, лагодження техніки провели завчасно. Закупили 2 навантажувачі. Для того, щоб процес приймання зерна тривав оперативно, для зручностей клієнтів і працівників вирішили лабораторію розмістити над ваговою - під одним накриттям. Трохи підвели будівельники, тому до початку жнив роботи не завершилися. Але то тимчасові незручності.
У Жерделях, що належать до Каменівської сільської ради, 36 дворів, в яких проживають 78 жителів. В основному це люди пенсійного віку, які потребують сторонньої допомоги та постійного зв’язку із сусідньою Городківкою, де є сільська амбулаторія, церква і костьол, загальноосвітня школа, до якої ходять і діти з нашого села. Тільки добиратися туди треба через річку...
В середу, шостого липня, робочу поїздку в наш район здійснив голова обласної держадміністрації С. М. Рижук. Його супроводжували перший заступник голови облдержадміністрації М. М. Олещенко та заступник голови обласної ради М. А. Чигир.
Нещодавно ми, випускники 1981 року, зустрілися у стінах рідної другої міської школи (нині гімназії). На її подвір’ї нас чекала наш класний керівник Віра Миколаївна Бабич – схвильована, в очах – сльози радості й гордості за нас, що всі стали добрими людьми, не посоромили учителів, батьків. Школа гостинно запросила нас до себе, де пройшли наші найкращі, неповторні роки. Зайшли до свого класу, кожен сів за свою парту – не забули. Хвилиною мовчання пом’янули учителів і однокласників, котрі відійшли за межу вічності. Збори відкрив староста класу Віктор Антоненко і надав слово Вірі Миколаївні. Вона з хвилюванням подякувала нам, що не забули стежку до школи, а нашим батькам за те, що допомагали їй разом виховувати нас справжніми людьми. Учитель для наших батьків був великим авторитетом, його поважали, цінували його працю. Він сидів з відстаючими і після уроків, допомагав, коли була необхідність, надолужувати програму. І ніхто йому за це не платив, не було ніяких репетиторів. А ще разом із своїми вчителями, а найперше з класним керівником В. М. Бабич, ми організовували своє дозвілля в стінах школи: самі готували й проводили вечори відпочинку, були і режисерами, й постановниками, і виконавцями. Хіба таке забувається?! Ми старалися вчитися, вміли відпочивати, любили працювати. І ніхто з батьків ніколи не поставив перед учителем безглузде запитання на зразок: «Чому це моя дитина повинна прибирати біля школи, на вулиці?». Мабуть, через це місто наше було охайнішим, діти - працьовитішими, бо школа і сім’я були єдині у справі навчання й виховання учнів. Користуючись нагодою, від імені всіх випускників 1981 року хочу подякувати всім нашим вчителям за науку, за добро, якому нас навчили. За дорученням випускників
Згідно наказу голови президії Житомирської обласної організації УТМР № 18 від 16 травня 2011 р. «Про проведення полювання у мисливський сезон 2011-2012 р. р. на території угідь Житомирської обласної організації УТМР» та відповідно до Закону України «Про мисливське господарство та полювання», наказу Міністерства охорони навколишнього середовища України «Про затвердження лімітів добування (відстрілу, відлову) диких парнокопитних та хутрових звірів та встановлення норм відстрілу інших мисливських тварин у сезон полювання 2011-2012 років» №128 від 19.04.2011 р. встановлюються строки полювання на дичину та парнокопитних. Так, на норця великого, качок і гусей воно триватиме з 16-ї год. 6 серпня до 5 листопада 2011 року, на перепілку – з 16-ї год. 6 серпня до 30 жовтня 2011р. включно. Індивідуальне полювання на копитних тварин проводиться у всі дні тижня: на самця козулі – з 4.06 до 31 грудня; самця і молодняк кабана – з 13.08 до 29.01.2012 р. включно; самок кабана та козулі – з 3. 09 до 31.12.2011 р.; зайця-русака - з 5 листопада 2011 р. до 21 січня 2012 р.; на куницю, норку, лисицю, вовка – з 8 жовтня 2011 р. до 26 лютого 2012 р. включно. Днями полювання є: на пернатих – субота, неділя та середа; на копитних - субота та неділя; на хутрових – субота та неділя. Нагадуємо, що всі мисливці повинні дотримуватися правил та норм відстрілу дичини.
В січні цього року в Київському інституті серцево-судинної хірургії імені М. Амосова мені поставили діагноз, за яким було вкрай необхідне протезування аортального клапана серця. Вартість операції – 50 тисяч гривень. Спасибі всім, хто відгукнувся на мою біду. Через газету хочу щиро подякувати голові районної ради О. В. Мельнику і депутатам ради, голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру, депутату обласної ради О. В. Пастовенському за надану мені грошову допомогу. Низько вклоняюсь також лікарю Червоненської дільничної лікарні, висококваліфікованому спеціалісту Ользі Іванівні Коротковій, лікарю-реаніматологу центральної районної лікарні Ананченку Олександру Миколайовичу. Спасибі Вам, добрі люди!
Ми наближаємося до історичної дати в житті нашої держави - 20-річчя її Незалежності. Нелегким видався пройдений шлях, непросто було перебудувати економіку, переходячи з однієї форми власності в іншу. Перетворення тривають, кожен відчуває позитивні зміни в суспільно-політичному житті, в соціально-економічному розвитку свого регіону. Про те, як живуть сьогодні наші села, про будні і проблеми їх жителів ми розповідатимемо на сторінках нашої газети. Сьогодні - слово мостівчанам.
Якщо ви досі не вірите в казку, приїздіть в село Немиринці Ружинського району, коли там святкують Івана Купала, запевняю - потрапите в неї. Уже четвертий рік поспіль 6 липня сюди, на батьківщину депутата Верховної Ради, лідера партії «Українська платформа» П. І. Жебрівського, приїздить багато гостей з різних куточків нашої області та України, щоб побачити святкування Івана Купала. В цьому році на святі побували і ми.
Майже кожне село і на нашій Андрушівщині виростило, викохало й дало людям хоча б одну знаменитість. Не стало винятком і це, закучерявлене садками, заквітчане квітами і з такою ліричною назвою – Любимівка. Саме вона подарувала світові неординарну особистість - талановитого письменника-реаліста Василя Степановича Кучера, який увійшов у велику літературу такими визначними творами, як «Чорноморці», «Плещут холодные волны», «Устим Кармалюк», «Две жемчужные нити», «Голод» та інші і 100-річчя з дня народження якого приїхала відзначити широка громадськість.
