Майже кожне село і на нашій Андрушівщині виростило, викохало й дало людям хоча б одну знаменитість. Не стало винятком і це, закучерявлене садками, заквітчане квітами і з такою ліричною назвою – Любимівка. Саме вона подарувала світові неординарну особистість - талановитого письменника-реаліста Василя Степановича Кучера, який увійшов у велику літературу такими визначними творами, як «Чорноморці», «Плещут холодные волны», «Устим Кармалюк», «Две жемчужные нити», «Голод» та інші і 100-річчя з дня народження якого приїхала відзначити широка громадськість. Саме з цього приводу і з нагоди відкриття музею В. С. Кучера в п’ятницю, 1 липня, в Любимівку з’їхалися численні гості з Житомира, Києва, майже усіх сіл району, а також делегація з сусіднього Попільнянського, де потім, у Ставищах, проживала родина Кучерів. В цьому населеному пункті, в тому ж будинку мешкає й донині добра душею, щира і проста 88-річна сестра письменника Тамара Степанівна Кучер, яка теж була запрошена на такий своєрідний літературно-мистецький міст, який 24 червня стартував у Ставищах, де, до речі, школа, в котрій вчився Василь Кучер, нині носить його ім’я. Тамара Степанівна була до сліз зворушена тим, що вшанувати її брата прибуло стільки людей, в тому числі керівники району та області (Фото 1, Т. С. Кучер - в центрі). Після Ставищ естафету приймала Любимівка, а її жителі радо зустрічали гостей. Біля сільського будинку культури, в якому і облаштували музей, надзвичайно людно. Всім хотілося вклонитись пам’яті письменника, ознайомитися із стендами, експонатами музею, почути цікаву розповідь завідуючої цією святинею вчительки-ентузіаста О. О. Ходаківської, яка 42 роки по краплинці збирала матеріали, що стосувалися біографії і літературної діяльності Василя Степановича Кучера, спілкувалася з членами його родини. Вона та сільський голова В. В. Ящук щиро вітали в музеї тих, хто прибув, аби вшанувати пам’ять нашого видатного земляка, односельців (Фото 2 і 3). А потім всіх запросили до залу місцевого будинку культури, де і відбувалося основне дійство, де кожен мав можливість серцем і розумом сприйняти хвилюючу розповідь про життєвий і творчий шлях Василя Кучера (Фото 5). Усім було цікаво почути виступи заступника голови облдержадміністрації, Заслуженого працівника культури України В. С. Балюрка, народного артиста України, начальника обласного управління культури і туризму Ю. Г. Градовського, Любимівського сільського голови В. В. Ящука, голови Андрушівської райдержадміністрації Б. В. Мазура, голови райради О. В. Мельника, сестри В. С. Кучера Тамари Степанівни, професора кафедри української літератури Житомирського держуніверситету ім. Івана Франка Л. С. Монастирецького, котрий в 1970 р. захистив докторську дисертацію по творчості В. С. Кучера, яку і подарував музею. Їх усіх та делегацію із сусіднього Попільнянського району (Фото 4), колишного заступника Київського міського голови І. М. Салія любимівчани приймали щиро, з хлібом-сіллю. В залі, окрім цікавих розповідей, звучали чудові народні пісні у виконанні працівників районного будинку культури та їх колег з Попільні. Такою хвилюючою була мить, коли разом із жіночим фольклорним ансамблем «Молодички» районного будинку культури зал стоячи виконав улюблену пісню В. С. Кучера «Цвіте терен». А наприкінці заходу знову слово взяв Любимівський сільський голова В. В. Ящук, який щиро дякував усім, хто був причетним до створення музею Василя Кучера, а за ініціативу - Заслуженому працівнику культури України, начальнику відділу культури і туризму райдержадміністрації Г. І. Білецькій, а також тим, хто приїхав вшанувати пам’ять письменника-земляка, патріота, який писав про народ і для народу. Він, як наголошував Пилип Баратинський, Не спав ніколи на трояндах, Спішив стрічати дні нові. Він з нами й нині. В книги гляньте, Вони - його, вони - живі. Завершився літературно-мистецький міст на честь 100-річчя від дня народження В. С. Кучера 7 липня в Києві, на Байковому кладовищі. Рідні, шанувальники його творчості, делегації Андрушівського та Попільнянського районів поклонилися пам’яті письменника-земляка та поклали квіти на його могилу.
