Дощі, дощі - Так слизько під ногами, Шалено вітер Листя загріба, Над берегом - Одна зелена пляма - Стара, як світ, Розчахнута верба. А онде берег Травами укрився І верболозу Злякані кущі, А в травах вітер, Граючись, згубився, Сховавши крила В мокрому плащі. То плаче осінь - Йде попід тинами, Пожовклий лист Тримаючи в руці. А надворі - Останнє вже тепло, А на душі, Мов весняна відлига, Лиш гріє сонце В серці мерзлу кригу, Прикрило землю Осені крило.
