Український рушник - це справді оберег, наша національна святиня. Про історію, призначення, давні звичаї, пов’язані з цим рукотворним атрибутом, дізналися учні Зарубинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів, гості, яких запросили на виховну годину «Я візьму той рушник». Її підготувала вчителька Н. Л. Дзівалківська. Звучали народні перекази, розповіді про наші національні традиції, а також уривки з творів сучасних українських письменників та поетів, пісні про рушники. Скільки прекрасного оточувало присутніх, адже стіни були прикрашені вишиванками, котрі викликали щире захоплення, адже то були роботи матерів, бабусь, прабабусь. На полотні - їх захоплення чудовим навколишнім світом, часточка душі, цвіт серця. На виховній годині була присутня майстриня народної вишивки Катерина Остапівна Шабранська. Це її рушники, серветки, скатертини стали окрасою залу. Особливої уваги заслуговують її картини: сцени з вертепу, ікони, портрети (фото). І всюди квіти. Вони палахкотять на виробах різними барвами і відтінками, підкреслюють красу природи нашого краю. Вишивки Катерини Остапівни відомі не лише на батьківщині, а й за кордоном. Про це вона розповіла дітям, поділилася власними секретами рукоділля. Побачене, почуте схвилювало всіх, як і ось ці слова: Шануйте, друзі, рушники, Квітчайте ними свою хату, То обереги від біди, Шануйте ті, що дала мати, Готуйте дітям з чистої роси, Щоб легше біди їм в житті здолати В похмурі та скрутні часи. Шануйте, друзі, рушники! Олена Пташник, заступник директора Зарубинецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.
